“Як хоче хто іти за Мною,
Хай зречеться себе самого.
І візьме хрест свій з той метою,
Пробуджений від сна тяжкого”, –
То правідник Матвій говорив
Про Бога нашого, Хріста,
Чрез Біблії пресвяте Слово
Та чутка йде в усі міста.
Христос шукає, хто готовий
Йому віддать життя усе –
Сувора кара за невір’я
Нікого з грішних не мине.
Господь життя Своє поклав
За щастя людства на планеті,
Він гріх наш страшний подолав
І вдячні ми Христовой смерті.
Своє життя віддать ми згідні,
Щоб бути учнями Ісуса;
Відважні люди крізь потрібні,
Тому всечасно я молюся
Щоб Дух Святий зійшов до мене,
Щоб Бога любив більш за все,
Щоб хрест свій повалить на себе
Й за Богом йти життя усе.
Зрівнять не можна людську жертву
З великой жертвою Христа,
Тому іти ми будем вперто
За нашим Богом до кінця.
Ісус не прагне жертв для Себе,
Він – Бог любові і надій,
Бажає мілості від тебе
І Він спасе тебе, повір!
Комментарий автора: Ця поєзія є реакцією на оповідання П.М.Ярошевіча "Жертва Богу", надрукованому в українськім журналі "Євангельський голос" №4(140), жовтень - грудень, 2002
Кушнир Яков,
Нью Йорк, США
Родился в 1957 году и жил в г. Одессе. В Америке проживаю c июня 1989. К Богу и святой вере обратился в 1999 году. Являюсь прихожанином пятидесятнической церкви пастора Яручика. В восхвалении словом Иисуса получаю неоценимую помощь и поддержку от жены Александры. e-mail автора:alexyakny@earthlink.net
Прочитано 13845 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 3
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : Зачем завидовать безумным? - Николай Николаевич «Великое приобретение — быть благочестивым и довольным. Ибо мы ничего не принесли в мир; явно, что ничего не можем и вынести [из него]. Имея пропитание и одежду, будем довольны тем. А желающие обогащаться впадают в искушение и в сеть и во многие безрассудные и вредные похоти, которые погружают людей в бедствие и пагубу; ибо корень всех зол есть сребролюбие, которому предавшись, некоторые уклонились от веры и сами себя подвергли многим скорбям. Ты же, человек Божий, убегай сего, а преуспевай в правде, благочестии, вере, любви, терпении, кротости». (1Тим.6:6-11)
