1) Допоки в руки Біблію не взяла,
Не мала й гадки, що я вся в болоті.
Та Біблія все чесно показала,
Відкривши на мій стан духовний очі.
2) Жила як всі, ніяк не винятково,
Чужі думки були мої опори.
Та лише як відкрила Боже Слово,
Була шокована, про що Воно говорить.
3) В своїм житті я якось "умудрилась"
Порушити всі заповіді Божі...
Подяка Богу, Біблія відкрилась
Й навчила - скинуть як гріховні ноші.
4) О, Боже Слово, Дзеркало Господнє!
Як не заглянеш - бруду не побачиш.
Людське єство з Едема є гріховне,
Саме собі усі гріхи пробачить.
5) Заглянь і ти до Біблії, мій друже,
Можливо й ти не знаєш, що в болоті.
Вона жива і все тобі розкаже,
У чому треба каятись сьогодні.
6) Розкаєшся й Господь простить провини-
Один Він може людям гріх прощати;
Він, Бог Святий, в любові до людини
Пішов на хрест, щоб грішних, нас, спасати!
7) Мене Він спас, спасе й тебе, не бійся,
Довірся Йому щиро і в "Люстерце"
Частіше заглядай, гріху ж - не смійся,
Старанно очищай від нього серце.
8) ...Допоки в руки Біблію не взяла,
Не мала й гадки, що живу не вірно.
Та в ній я саме основне пізнала,
Як жити з Богом істинно і вільно!
Надежда Горбатюк,
Украина
Християнка, люблю Господа. Вчуся любити ближнього...
Прочитано 2378 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Насіння (The seed) - Калінін Микола Це переклад з Роберта У. Сервіса (Robert W. Service)
I was a seed that fell
In silver dew;
And nobody could tell,
For no one knew;
No one could tell my fate,
As I grew tall;
None visioned me with hate,
No, none at all.
A sapling I became,
Blest by the sun;
No rumour of my shame
Had any one.
Oh I was proud indeed,
And sang with glee,
When from a tiny seed
I grew a tree.
I was so stout and strong
Though still so young,
When sudden came a throng
With angry tongue;
They cleft me to the core
With savage blows,
And from their ranks a roar
Of rage arose.
I was so proud a seed
A tree to grow;
Surely there was no need
To lay me low.
Why did I end so ill,
The midst of three
Black crosses on a hill
Called Calvary?
